Кам’янська громада

Чернівецька область, Чернівецький район

Кам’яна

 

Перша історична згадка про топонім "Кам'яна" датується 30-м березням 1575

року. Це засвідчує грамота (правителя) Молдавської держави, у склад якої входив тоді цей край,

про закріплення за монастирем Путна села Великий Кучурів. Описується межа: від Сторожинця

на Поляну, на Криву, звідти на Думаницьке городище, на Бросківці, далі - на потік Кам'яна, на

Сипану Могилу, а там - на став Богушев та липки, на Ясну криницю та на Яблуновець.

 

А село Кам'яна, що знаходиться на віддалі шести кілометрів від Чернівців у

південно - західному напрямку із заходу на схід перетинає якраз згадана у грамоті господаря

невелика річка Кам'яна. За давніми церковними книгами, записи, у яких відносяться до 1730 року,

встановлено, що у той час власне село Кам'яна називалося "Петро аса", очевидно тому, що тоді

його заселили вихідці із хутора Петро аса Сторожинецької волості. А вже з часу входження

Буковини у склад Австрійської імперії, з 1774 року це село почалося називатися Кам'яна. За

однією із версій, що грунтується на народних переказах, ця назва походить від слова "Камінь" :

потік, що перетинає село, проходить кам'янистою долиною, де було багато каменярень, з яких

добували камінь для будівництва Чернівців. Тож не дивно, що перші поселенці цього села

займалися добуванням каменя. А також, таким давнім, суто "каменецьким" промислом, як

випалювання деревного вугілля у карпатських лісах, куди "вуглярі" виїзджали на ціле літо.

 

За архівними документами до 1780 року Кам'яна входила до села Михальчі, яке

належало боярину Іогану Моргульцю. Згаданого року за допомогою інженера - землеміра

Буданського село було розділено на дві частини. Кам'яна стала окремим селом, залишаючись

власністю дідича Моргульця.

 

Заселяли дану територію в основному виходці із Галичини, вони викорчовували

ліси, обробляли землі і займались скотарством.

 

Не зважаючи на не дуже великий в історичному вимірі період заснування

розвитку села, на даній території було знайдено два місця , на берегах річок Кам'яна і Коровля з

слідами проживання людей за часів трипільської культури.

 

За часів Австро - Угорської влади на Буковині в 1895 році в селі було побудовано

двоповерхову кам'яну школу за кошти канцелярії та громади , а також в цей час будується Святомихайлівська церква в селі, замість старої, яка згоріла.

 

Найбільший розвиток села припадає на період 1970 -1995 рр. Коли в селі

збудовано: новий будинок побуту, торговий комплекс з баром та магазинами, дитячий садок, а

також відкрито 6 нових забудованих вулиць, а також збудовано багато нових цегляних будинків.

Село повністю газифіковане, забезпечене телефонним і поштовим зв'язком, а

також функціонують такі заклади як Будинок культури, бібліотека, сільська лікарська

амбулаторія сімейної медицини, дитячий садок, торгівельні заклади, кафе і бари.

 

До об'єктів виробничого призначення які функціонують на території села

відносяться сільськогосподарське переробне підприємство ЗАТ " Буковинапродукт"

і сільськогосподарське агропромислове товариство АП ТОВ "Кам'яна".

 

У мальовничому куточку між трасою на Сторожинець і лісовим масивом на

березі 25-гектарного водойому відкрито базу відпочинку "Аква Плюс.

 

На території села розташовано два заповідники місцевого значення З рідкісними рослинами занесеними до червоної книги.

Багата територія села родючими чорноземами, запашними сінокосами і

пасовищами, листяними лісами багатими на гриби і ягоди, штучними ставками, а також значними

покладами глини для виробнацтва керамічного блоку, яку використовує Чернівецький цегельний

завод.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь